____________________

Oстанні фото:

___________________________
Радіо “Дзвони”

__________________________
ecumenicalcalendar.org.ua    
____________________


 

____________________
Вхід
Пароль | Запам'ятати

____________________

____________________
Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці м.Городок

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Повернулись з АТО. Вернулись здорові, живі і вдячні за молитви і переживання! Цього разу ми проїздили  схід в здовж і поперек.  Знайшли наших хлопців, як на базах, так і на передових позиціях. Навіть чотирьох з Городка зустріли, котрих побачити було несподіванкою. Задбали за усіх, хто мав потреби з одягом чи харчуванням.

 

Трохи детально про поїздку:

21 вересня у неділю я  і двоє городківчанина Павло Гайдучок і Андрій Чмир, котрий знову взяв свого буса, почали запаковувати машину. Недільний день був напруженним. Багато роботи  випало  цього разу. Служби, христини, шлюб, тай ще посвятити авто для  батальону «ДОНБАС» приїхав Юра, позивний Гусь =)

Авто запакували  спальниками теплими, військовою формою австрія,  теплими військовими бушлатами Польща і продуктами, а також посилками, які передали  родичі військових. На цю поїздку зібрав 18 386грн.  І це за 6 днів люди  принесли ці пожертви.  Вдячний тим хто постійно  старається долучитись для підтримки війська і розуміє цю ситуацію, в якій опинились наші військові.  Вдячний також і волонтерам з благодійного фонду « Об»єднана Україна», котрі стоять під «Рукавичкою» цілими днями!

Ну ось коли ми все  запакували і готові  були вирушати, то дуже приємним моментом і таким підбадьорюючим  було, коли люди виходячи  з нашої церкви після  вечірнього богослужіння, проводжали нас, бажали щасливої дороги і благословили.

 З Городка ми поїхали у м. Стрий, де на нас чекали  ще два військові капелани – о.Ростислав Височан і о.Олександр Ройко. У Стрию нас зустрів також наш владика Богдан, котрий  багато піклується про наших військових і сам довший час був місією на передовій в зоні АТО.  Владика дав для військових також форму з утеплювачами  бундес, військову білизну теплу і теплі штани. Отримавши благословення владики і речі для військових ми вирушили на схід.

 

Дорога була не простою, в ночі нам тріснула ресора і за Бродами ми зробили аварійну  зупинку. З ранку найшли  запчастину і поміняли  її в одному сервісі, власник ,якого  зробив  усю роботу, майже безкоштовно.  І така підтримка відчувалась по усьому маршруті.

Дорога була далекою , в сумі ми проїхали 4 000 км. Спали хто ,як міг =))

 

Заїхавши в Харків зробили привал. Зайшли до моїх знайомих де нас  погріли і накормили.   Повечерявши ми виїхали за місто і зупинившись на заправці  лягли спати.  Сказати, що в машині було холодно - не сказати нічого. Там було неймовірно холодно. Але ми закутались у спальники і терпимо  провели ніч.

З ранку ми вже  заїхали в Сватове Луганської обл. Знайшли нашого солдата з Городоччини і передали йому  посилки від рідних, теплу форму і каліматорний приціл.

Виїхавши зі Сватове, ми відвідали також ще одну базу військову. Де також зустріли хлопців з Городка. Там ми поблагословили їх, помолились разом і  роздали допомогу.  Хлопці вернулись з Донецького аеропорту і  ситуація з одягом була жахлива.  Один хлопчина був тільки в штанах і футболці і це весь одяг, який він мав. Треба було бачити очі повні радості коли ми дали йому теплу військову куртку.  І його можна зрозуміти, бо крім артобстрілів там на сході є страшні ночі, настільки холодні, що  ти просинаєшся від цього холоду!

   

 

Відвідали також і нашу капличку  і військового капелана з франківщини...

З відтам ми вирушили на передову. Заїхали до хлопців з 80-ї бригади.  Так приємно було бачити, як люди радіють нам. Не тільки за те, що ми щось привезли. А за те, що ми навідались до них, підтримали їх і показали, що там далеко на заході  на їхніх рідних теренах є люди, котрі пам`ятають про них, підтримують їх і вдячні за ту  службу , оборону, безпеку і жертву!

  

Тут нас також пригостили печеною картоплею, яку ми вперше поїли за цілий день.=)

  

Помолившись з ними і поспілкувавшись ми направились в Лисичанськ. В  його околицях базується батальйон «Львів» де нас чекали наші бійці, двоє з них з нашого міста.

    

З ними ми також помолились і повечеряли.

Також там ми познайомились ще з одним другом батальйону, собачкою по кличці Гільза)))

 

Там ми просиділи  до вечора і  коли стемніло почали вибиратись з Луганщини. Дорога була важка, знищена  снарядами, мости підірвані і треба було тиснутись тимчасовими. Багато блокпостів... Але з Божою допомогою ми вирвались і відправились  під Донецьк через Дніпропетровщину.  Пів дня ми їхали попри кордон з Донецькою обл. Селами і полями. І Скажу вам, що люди там живуть  дуже вбого і навіть не  знають як виглядає  європа.  Такі хатки я бачив у фільмах про  козаків і другу світову війну...

Нарешті ми добрались до  штабу «Правого сектору», де нас радо прийняли і нагодували. З ними ми поспілкувались надали також допомогу одягом і продуктами.

Коли ми хотіли їхати, до нас підішли хлопці і попросили відправити  панахиду за двома бійцями, які загинули напередодні. Одному було  35 років, а іншому хлопцеві 19... Нас провели у двір табору де винесли дві домовини.

 Належно провівши наших героїв в останню дорогу ми вирушили далі до  наших військових.

Їхали на південь до  військ, які базуються біля Криму. Погода була  дуже поганою, по дорозі ми відсували дерева з проїзної частини, щоб проїхати далі.

Але ми наполегливо  йшли до переду і врешті таки добрались до військових. Де нас прийняли, ми поїли і лишились на ніч. Які там вітри і холод, це важко описати. Від цього холоду було важко спати, точніше взагалі заснути . Тай ми, ще і спальні мішки свої  віддали військовим, бо їм вони потрібніші. Відмучившись ніч ми знову провели молитву, роздали  допомогу і вирушили до  інших підрозділів, які також базувались поблизу  Криму.

              

 По дорозі додому на Херсонщині, ми зупинились купити кавуна...бо як це бути  в цій місцевості і не купити кавуна=) але коли ми підійшли, жінка котра продавала , родом з Білорусії, пригостила нас великим кавуном безкоштовно) так приємно було відчувати підтримку і увагу людей!

 

Ось так з Божою опікою і вашими молитвами, ми усі і навіть з поповненням, у п`ятницю приїхали до дому. З нами вернувся, також капітай, котрий приїхав щоб побачити свого першого новонародженного синочка)

Усі посилки, які ви передавали для рідних в АТО, були особисто  віддані їм у руки. Вся допомога, також передана. Малюнки і листи, розділені на усіх. Надіюсь ми справились належно і не підвели нікого!

2 коментаря: Повернулись з АТО

Актуально на сьогодні:


Заклик Синоду Єпископів продовжувати безперервну молитву і піст за мир в Україні

 
Пасха
 

"«Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він – моє спасіння!» (Iс. 12, 2)."

читати


____________________
____________________
Городок  

__________________________

наші друзі:
Відділ освіти Городоцької райдержадміністрації
____________________
Городок Онлайн
____________________
Архів статей:
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
____________________

Адреса:
м. Городок
Львівська обл.
вул. Коцюбинського 5
Телефон: (098) 68-67-028
cerkvagorodok@gmail.com

НА ВЕРХ | Городоцькі оголошення | НА ВЕРХ

Copyright © 2013. All Rights Reserved.